- У твоїх очах я бачу небо.
Вони сповнені натхненням і купою надій.
Та скільки ж їм пережити треба
У жорстокому світі занедбаних мрій.
Але ти не бійся, іди вперед!
Адже ти – не пір’їна, що за вітром летить.
Хоч життя – не солодкий мед,
Навчися кожну цінувати мить.
І вір! Вір у свої сили,
Не бійся поразок, перепон і падінь.
Адже, щоб бути щасливим,
Треба побороти страх, ненависть і лінь.
Ти ще не раз спіткаєш біду,
Будуть розчарування, обмани і чвари.
Від цього я ліки тобі не знайду.
Не допоможуть також формули і чари.
Але я впевнена що ти
Подолаєш всі негоди і проблеми,
І точно дійдеш до мети,
Які б не виникли в житті дилеми.
Лиш прошу: збережи
Той світлий колір твоїх очей,
Через життя пронеси
Цінність якостей людських, а не речей.
Хай тебе надихають усі,
Хто поруч мандруватиме життям,
А добрий щирий сміх
Не дозволить зародитись підлим почуттям.