. . НАСНИВСЯ ГАРНИЙ СОН МЕНІ… . .Наснилося мені: двері відчинилися… Ой, нене! . .До хати завітав мій коханий чоловік: . – Хазяйка ти моя, усміхнися, не сумуй без мене – . .Любитиму – кохатиму тебе увесь вік. . .Я усміхнулася щасливо, і серденько […]
Daily Archives: 05.11.2020
8 posts
Я подарую тобі осінь Із її ніжним листопадом А пам’ятаєш як ще зовсім Недавно ми гуляли садом? Коли усе цвіло довкола Ми милувалися зорею Ти шепотіла все на вушко Що буду тільки лиш твоєю А потім було довге літо Холодне, тепле, незабутнє Ми там губили довгі ночі І говорили про […]
Мені будь ласка Латте Без цукру та з сиропом Щоб новий день почати, Та слухать тишину. Життя таке прекрасне, Спіткнувшись ненароком Впадемо ми в обійми Таких простих речей. Кава з кардамоном, Вдаємо, що знайомі. Сидіти будем в просторі Минає денний час. Ці миті неповторні, Для щастя треба двоє. Легкі та […]
Стихотворение “Замок тьмы” Ничего путного придумать не могу, Словно оказался в замке тьмы. В котором меня закрыли на карантин, Чтобы никого не заразил. В замке этом нет никакой красоты, Лишь полно старых руин. Мало что могу о замке этом написать, Здесь кроме тени страшной увидать, Мало что возможно. Единственное, что […]
А лист кружляє все й кружляє Та землю килимом вкрива. І від краси рідного краю Аж обертом йде голова. Чи є така іще на світі? Упевнена, що лише тут Яскравіше і сонце світить, Жоржини краще теж цвітуть. Все загадковістю повите, У казку кличе золоту. Як тебе, краю не любити І […]
Світлої пам’яті Квітки Цісик (1953-1998 роки). 1 Квітка Цісик… Цей голос чарівний, Пам’яті спомин Мені навіки живий… 2 Розгортає стежину Волошок синіх І веде в Україну Людей живих… 3 І веде на Говерлу В мармурових снігах… Квітка Цісик не померла, Вона живе в […]
1 Самотня жінка Дивиться на місяць І жіноча Душа До Господа летить : 2 «Скажи мені, Господи, Батьку Небесний, Мені сняться діти І неба вирій»… 3 Так жінка говорить Зоряної ночі І Любов’ю палають ЇЇ блакитні очі… 4 […]