. . НАСНИВСЯ ГАРНИЙ СОН МЕНІ…
. .Наснилося мені: двері відчинилися… Ой, нене!
. .До хати завітав мій коханий чоловік:
. – Хазяйка ти моя, усміхнися, не сумуй без мене –
. .Любитиму – кохатиму тебе увесь вік.
. .Я усміхнулася щасливо, і серденько зраділо,
. .Заплакалось мені несподівано в ту мить,
. .Коханий говорив зі мною так чітко, зрозуміло:
. .Ти не хвилюйся, добре тут – серце не болить…
. .Я знаю, бачу – діти, внуки наші людяні, чудові,
. .Вони ввічливі, розумні, та до БОГА йдуть,
. .Молімося, аби і людям, і нам були здорові,
. .Тебе, моя кохана, не покинуть, і прийдуть.
. .А квіти які файні в нас – і вдома, і в магазині,
. .Цвітуть – квітують – і слава БОГУ, для душі,
. .Добро й тепло щоденно кожній даруєте людині
. .І в сонячну погоду, у вітряну, в дощі…
. .Ой, вчителька моя, ти навчаєш гарно говорити,
. .Бо мову українську у серці бережеш.
. .І знай, дружино люба, що буду я тебе любити
. .І ти кохання наше по життю несеш.
. .НАСНИЛОСЯ МЕНІ…
. . ТАМАРА РОМАНЮК,
. . 5 листопада 2020 року.