. .Я усміхнулася щасливо, і серденько зраділо,
. .Заплакалось мені несподівано в ту мить,
. .Коханий говорив зі мною так чітко, зрозуміло:
. .Ти не хвилюйся, добре тут – серце не болить…

. .Я знаю, бачу – діти, внуки наші людяні, чудові,
. .Вони ввічливі, розумні, та до БОГА йдуть,
. .Молімося, аби і людям, і нам були здорові,
. .Тебе, моя кохана, не покинуть, і прийдуть.

. .А квіти які файні в нас – і вдома, і в магазині,
. .Цвітуть – квітують – і слава БОГУ, для душі,
. .Добро й тепло щоденно кожній даруєте людині
. .І в сонячну погоду, у вітряну, в дощі…

. .Ой, вчителька моя, ти навчаєш гарно говорити,
. .Бо мову українську у серці бережеш.
. .І знай, дружино люба, що буду я тебе любити
. .І ти кохання наше по життю несеш.

. .НАСНИЛОСЯ МЕНІ…

. .                          ТАМАРА РОМАНЮК,

. .                          5 листопада 2020 року.