Пошукати б листки з конюшини,
Пожувати б квітки із бузку
І років, ще хоча б, половину
Загубити, щоб знов у весну.
Розказати вітрам власні мрії,
Розгубити б у полі біду.
І лиш, щастям майбутнє засіять,
Щоб, у ньому, усе доладу.
Поспівати веселої пісні,
Танцювати, щоб крила росли.
І щоб дружба — така, що не трісне,
Щоб кохання приходило в сни.
Реготати до сліз гучно й щиро,
Віру нести в долонях у світ,
Та на жаль не трапляється дива
І не стерти нам прожитих літ.
Пошукаєм листки конюшини,
У коротких й натомлених снах,
Бо не наша, звичайно, провина,
Що проноситься час наче птах.

Думок на тему “Пошукати б листки з конюшини”
Легість після прочитання. Якби була можливість брати в закладки твори, цей вірш би взяла. Сподобався