Вереснева ніч лягла в долоню.
Тихо… і ні зірки серед хмар.
Мрії на холоднім підвіконні
Прохолодять серця вічний жар.
Вереснева ніч пряде зітхання,
Не пускає відчай на поріг
І надії нитку в плед з кохання
Уплітає, розбудивши гріх.
Вересневий ранок ходить поруч.
Сонце умиває молоком.
Жовтень підкрадається… і скоро
Вересень махне, як птах, крилом.
Думок на тему “ВЕРЕСНЕВА НІЧ.”
Чарівно!👍