– Напише, чи не напише?
– Пригорне, коли прийде?
– Додому прийти пошвидше…
– Ну, де він? Де?…
– Подзвонить, чи не подзвонить?
– А може, хоч СМС?
Слів пару хоча б, без “коми”.
– Ой, з “зони” він зникнув десь…))
– Він виклав новенькі фото!
– А, хто це за ручку з ним?
Не лайкну! Це гол в ворота –
Сьогодні він став чужим.
– Напише, чи не напише?
– На хвильку зайде в Фейсбук?
– Благаю тебе, Всевишній,
Хай включить він ноутбук.
Зелений мигає вогник.
Він в чаті, він поруч тут.
Не стримати знов тривоги,
Немов на порозі був.
Міняються швидко швидко
Досягнення для зв”язку,
Та в світі існує нитка
Не в силі порвать яку.
Напише? Подзвонить знову?
На Вайбер? Чи на Фейсбук?
Закоханим однаково,
Не хочуть вони розлук.
4 коментарі “ЗАКОХАНИМ ВСЕОДНО….”
Зворушливо❤️
Перевірте правопис “все одно”. Здається, має бути окремо.
Не сподобався рядок
“Хай включить він ноутбук.”
Мовознавці стверджують, що включається лише те, що має ключ. Ноутбук вмикається. Я пропоную перефразувати рядок так: “нехай увімкне ноутбук”.
Вірш надзвичайно чуттєвий!
Дуже ніжно та по справжньому
Всім велике дякую)) за теплі слова і зауваження. Вірш спонтанний, а тому можливо все, але його зміст виник від внутрішнього поштовху. Маємо, що маємо)))