А карта лягла не на фарт,
Підставив під груди коліно…
І доля звела нас як жарт…
Щоб потім ще дужче боліло.
А щастя лягло на зеро,
У виграш попали лиш муки…
А нам: лиш трагічне кіно
І серце скалічене в руки.
І радість лягала на чорне,
Червоне двоїло лиш смуток…
Розлука до себе завбачливо горне
Й страждання збирає прибуток.


3 коментарі “Фарт”
Красива поезія.
Але як же тільки гірко…
Щиро дякую ❤️
Поетично, щиро, барвисто. Є поетична концептуальність в стилі традицій російських поезій зламу 19-20 сторіч.