Для голосування необхідно авторизуватись

КРОКУЄ ТРАВЕНЬ ПО ЗЕМЛІ…

. .                         КРОКУЄ  ТРАВЕНЬ  ПО  ЗЕМЛІ…
. .Як на зоряному небі, синьому – синьому, тихої місячної ночі зіроньки яскраві сяють – мерехтять, даруючи ГОСПОДНЮ благодать кожній людині, ось так і на заквітчаній Землі – матінці з БОЖОЇ волі розцвіли – розрослися по всенькому моєму великому подвір’ї білосніжні зірочки – квіточки хіонодокс, які так і заворожують – підкорюють з першого погляду.
. .Особливо ця біла – білісінька краса земних зірниць вабить – надить саме у сонячну і погожу днину та й зачаровує, зачаровує… А квіточок – зірочок білосніжних, як і на небі синьому, де зіроньки небесні – міряно – неміряно… У надвечір’я ніжні квіткові створіння згортають свої тонесенькі пелюстки, і ховаючись у низенький зелений кущик, потрапляють у надійні обійми темної ночі.
. .Виглянула я на своє заквітчане подвір’я, і так щасливо усміхнулася, потім сама до себе засміялася, та й заговорила: Ой, розцвіла – замайоріла моя темно-вишнева рання півонія – пишно, розкішно, велично! Висаджена у серпні кілька років тому, ця давня сільська гарна квітка з нашого незабутнього дитинства, розрослася цьогоріч розлогими великими кущами у кількох місцях, перейнявши урочисту естафету квітування від рожевої деревовидної півонії.
. .Як на замовлення – оригінальне, витончене, природне – біля темно-вишневої півонії захиталися – розцвіли блакитно-голубі орлики та світло-сині іриси. І створилася у живісінькій природі чудова квіткова композиція, яку доповнював своїми високими стеблами з гострими вузенькими листочками густий кущ лілії королівської. А пуп’янків на ньому – багато – багато…
. .Рожеві, білі, сині, голубі, малинові, бузкові ніжні квіти заполонили всеньке подвір’я. Так – так, це розцвіли – захопили мене усіма дивовижними барвами небесної веселки мої чарівні орлики. Здавалося б, кожний кущик цієї ніжної квіточки саме з ГОСПОДНЬОЇ волі приймається на новому місці і цвіте – дивує нас неймовірними барвистими візерунками, не схожими ні на жоден із них. Очі розбігаються! Краса неписана!
. .Ось – ось уже починають квітувати темно-голубі волошки, з’явившись на світ білий – ясний зі своїми ніжними пелюстками – голочками на великих розлогих кущах із сизувато-зеленими листками.
. … Захмарилось, задощило того світлого дня. Холодний пронизливий вітер безжально хитав молоді дерева, розгойдував довге гілля багатолітніх яблунь. Здавалося, що усі – усі квіти тихесенько похилили свої голівки, зіщулившись від холодного вітру, якось пригнічено згорнули своє зелене листя.
. .І все ж – гордо і непорушно стояли мої чарівні квіти, витримуючи удари дошкульного вітру і тяжкі дощові краплі, аби знову вкотре постати у всій БОЖЕСТВЕННІЙ красі…
. .І КРОКУЄ ТРАВЕНЬ ПО ЗЕМЛІ…
. .                                               ТАМАРА РОМАНЮК,
. .                                               18 травня 2019-21 р.
1

Автор публікації

Офлайн 1 годину

Тамара Романюк

931
Коментарі: 28Публікації: 428Реєстрація: 06-02-2020

Вибір видавця (Вересень 2021)

Достижение получено 18.10.2021

Титул: Вибір видавця (Вересень 2021)

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій