У лабіринті закутків і площ,
Де розповзлися вулиці змією,
Незванний гість – сумний осінній дощ
Свій сірий плащ розхристав над землею.
І сутінки, вмостившись на поріг,
Плетуть старанно ночі темні шати.
А десь за обрієм зима готує сніг
І в путь ладнає скакунів крилатих.
Тримає сонце дощ в своїх руках…
Серця від холоду німі і безпорадні…
Твоїй душі нехай підкаже шлях
Моя любов, як нитка Аріадни.
Таня Пелихівська
Автор публікації
Коментарі: 12Публікації: 42Реєстрація: 27-03-2020
Достижение получено 08.07.2020
Титул: Вибір видавця (Червень 2020)
Достижение получено 01.06.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Думок на тему “У лабіринті закутків і площ…”
Чарівно, ніжно..