Маргарита

В майстерні – тиша. Вікна всі закриті.

Надворі під дощем зітхає айстра.

Такій, на диво мужній, Маргариті

Свого вдалося врятувати майстра…

Містичний бал лунає відголоссям.

Вона мовчить і світло не вмикає.

Змарніле, наче сніг, його волосся

Рука жіноча лагідно торкає:

«Засни й на сни уваги не звертай.

А я тепер тебе залишить мушу.

Для нас віднині був би вічним рай,

Та я на тебе виміняла душу».

58

Автор публікації

Офлайн 1 місяць

Maria Slobodyanik

58

ГЕ-ГЕ-ГЕНІЇ СЕРЕД НАС
...Які ж у нього були рими!
Як не наслідувать його?
Він римував їх із дверима,
А кров з любов'ю. Огого!
Олександр Букатюк

Коментарі: 18Публікації: 1Реєстрація: 08-08-2018

Автор місяця (Серпень 2018)

Досягнення отримано 01.09.2018
За публікацію “Маргарита”

52 вподобання користувачів у серпні

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: 

8 коментарів “Маргарита”