Для голосування необхідно авторизуватись

Маргарита

В майстерні – тиша. Вікна всі закриті.

Надворі під дощем зітхає айстра.

Такій, на диво мужній, Маргариті

Свого вдалося врятувати майстра…

Містичний бал лунає відголоссям.

Вона мовчить і світло не вмикає.

Змарніле, наче сніг, його волосся

Рука жіноча лагідно торкає:

«Засни й на сни уваги не звертай.

А я тепер тебе залишить мушу.

Для нас віднині був би вічним рай,

Та я на тебе виміняла душу».

59

Автор публікації

Офлайн 4 місяці

Maria Slobodyanik

59

ГЕ-ГЕ-ГЕНІЇ СЕРЕД НАС
...Які ж у нього були рими!
Як не наслідувать його?
Він римував їх із дверима,
А кров з любов'ю. Огого!
Олександр Букатюк

Коментарі: 15Публікації: 1Реєстрація: 08-08-2018

Вибір видавця (Липень 2018)

Достижение получено 11.11.2018

Титул: Вибір видавця (Липень 2018)

8 коментарів “Маргарита”