Все просто… Насправді лиш осінь
Малює пейзаж у дворі,
Де сонні дерева ще й досі
Простягують тінь до воріт…
Де сонце, минаючи обрій,
Згубило промінчик в траву,
А вітер – музика хоробрий,
Натягує струн тятиву…
Все просто… Напевно, це осінь
Мій смуток збудила зі снів,
Як срібло вплітала в волосся
Мереживом пройдених днів…
То просто в дощу за стіною
Той голос, так схожий на твій…
То лист шелестить між собою
У такт світлій тузі моїй…
То ніжність стає знов словами
І тихо торкається вуст…
Все просто… Лиш осінь між нами…
І складно водночас чомусь…
Таня Пелихівська
