І в цім житті у кожного свій гарт

У різнотрав’ї мрій і сподівань,
Де кожен сіє обране насіння,
Не обійти душі розчарувань-
Гіркий фундамент сили і терпіння.

І в цім житті у кожного свій гарт,
Бувають дні, їх краще би забути.
А потім озираєшся назад
І дивно усвідомити й збагнути,
Що виріс ти і світ вже не такий…
Здається, мудрість, де вона береться?
До неї шлях і довгий, і важкий.
Безцінний скарб, що вже не забереться.