За ці роки все так і залишилось:
Те саме літо і така ж зима.
Лише одне незмінно все ж змінилось-
Тебе зі мною вже давно нема…
І світ, як світ, і небо теж, як небо,
Й такі ж, напевно, гарні вечори.
І жити далі треба, дуже треба,
Бо ще маленькі донька і сини.
Ти пам’ятаєш як ми бігли босі?
Хто швидше по піску і до води,
Ти наздогнати був мене невзмозі…
Це було ще до клятої війни.
А потім ти пішов й разом з тобою
Пішло і моє серце назавжди,
І небо затягнулося журбою,
Залишивши мені твої сліди.
Але я сильна… Ти завжди казав.
І час поможе рану загоїти,
Я хочу, щоб ти вічно пам’ятав:
Ти житимеш в мені і в наших дітях.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 56Реєстрація: 07-08-2020
Достижение получено 18.10.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
