Бринів світанок ніжністю роси,
Душа пропахла фітонцидом м’яти.
Упала тиша в ступор від краси
І вийшла осінь ранок зустрічати.

Маленький сад ще гнеться від плодів,
Ввібравши рясно теплі фарби сонця.
Він теж, мабуть, і мріяв, і хотів
У літні спогади залишити віконце.

Щоби в жовтневі мокрі вечори,
Як тиша вже відмовиться мовчати,
Ми, крадькома, хоч інколи змогли
Відчути неповторний подих м’яти.

Автор публікації

Офлайн 4 роки

Tanya Varenytsya

238

Коментарі: 0Публікації: 56Реєстрація: 07-08-2020

Срібне перо

Достижение получено 18.10.2021

Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій