Закоханий Серпень –
Хлопчина відвертий,
Цілує у скроні
Замріяну Осінь,
Що вже на порозі
Стоїть при дорозі,
І золоті мрії
Лягли їй на вії,
І сни кольорові
Живуть у діброві,
Де Серпень-хлопчина,
Уже не дитина,
Все пестить, голубить,
По-справжньому любить…
Лиш мить вони разом –
А потім відразу
Одна буде Осінь:
Розпустить волосся –
І мрії полинуть
В казкову долину,
Де Серпень цілунком
Їй робить дарунки…
Тетяна Леонт’єва