“Безглузді строки”

Я ніколи не бачив гір,

І ніколи не бачив моря.

На піску не лишу слідів,

Та у цьому не бачу горя.

Я мов в’язень, що під дощем,

Все виводив безглузді строки.

А у вирій немов птахи,

Все втікали мої ті роки.

І я дихав і нею жив,

Та й любов не буває вічна

Тим чим так дорожив,

Ні поема це не трагічна.

Я навчився ховати сум,

Десь пускати його за вітром.

Наче моря бентежить шум,

І бракує мені повітря.

І я знову десь поміж хмар,

І виводжу безглузді строки.

Із минулого злих примар,

Досі чую бентежні кроки.

Та я дихав хай йому грець!

І життя мене хвилювало.

Я іду собі на впростець,

Десь майбутнє мене  ще чекало…

05.07.2021.

#ВіталійПрокопович

#поезія

#вірші

#віршіУкраїнською

#поезіяукраїнською

#поетичнийщоденник

Автор публікації

Офлайн 4 роки

Віталій Прокопович

986

Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018

Вибір видавця (Лютий 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)

За публікацію
“Герої майдану”

Небайдужий читач

Достижение получено 26.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій