Для голосування необхідно авторизуватись

Життя

Настане тепла пора року
Після весни, звичайно літо
Підемо ми вперед покроку
Підемо в ліс збирати квіти
Нарешті стануть теплі ночі
Появиться літній загар
Сховаємо від сонця очі
І скинем одягу тягар
А небо стане синє синє
Усе навкруг позеленіє
І птахів ключ додом прилине
Серце й душа зашаленіє
Пори року мов вік людини
Весною квітне й розцвітає
І ніби йдуть лише хвилини
Але вже літо наступає
І цвіт із квітки стає все меншим
Тепер зелепухи рясніють
І ніби знову все це вперше
Скоро вони почервоніють
Але лиж мить і знову далі
Крокуємо ми беззупину
Ніби й не крутимо педалі
Та видно осенні картину
Усе пожовкло перші зморшки
І листя ніби золоте
І хочеться хоча б ще трішки
Вернутись в літечко святе
Але прийде зима біленька
Людина стане трішки сива
Життя насправді таке маленьке
Але у ньому я щаслива.
Живу пока у пору літа
Дивлюсь на сонечко, що сяє
Люблю життя мов маму діти
Життя завжди мене звеселяє

6

Автор публікації

Офлайн 3 тижні

Валя Бондарук

47
Коментарі: 28Публікації: 9Реєстрація: 31-05-2021

Небайдужий читач

Достижение получено 07.06.2021

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Думок на тему “Життя”