Сніг з дощем, як два в одному,
Вечір спостеріг,
Десь пройшло відлуння грому.
Це – зими розбіг.
Радість й сльози пополам,
Нащо буть такому?
Може, це на зло вітрам,
Збити, щоб оскому.
Намочити крила вщерть,
Громом налякати,
Все ж руйнує вшкереберть,
Досить допікати,
Будеш знати, ти вітрисько,
Як бешкетувать.
Не літай до хат так близько,
Дай людям поспать.
І не стукай в вікна, двері,
Не лякай їх вніч.
Розважайся в парках, сквері-
Буде інша річ.
Заховався він під стріху,
Бачить – дим летить.
Він знайшов тут іншу втіху-
В димарі гудить…
