Крізь запилені вікна вагона міст чужих мерехтливі вогні Провідниця знервовано-сонна шлях далекий ворожить мені. Чарівний чоловічок-купейний Посміхнеться й кивне – просто так. […]
Щиро дякую,пані Наталя,за теплі слова.Радий, що Вам сподобалось. Якщо хочете прочитати більше, заходьте на сайт “Клуб поезії журналу “Дніпро”.Там мої тривірші під псевдонімом”Росава”.
4 коментарі “* * *”
Так і є….
Дуже мені Ваша творчість до душі.
Поетична мініатюра тяжіє до прадавнього літературного жанру японської літератури – хокку. Вразила саме філософська парадоксальність думок
Щиро дякую,пані Наталя,за теплі слова.Радий, що Вам сподобалось. Якщо хочете прочитати більше, заходьте на сайт “Клуб поезії журналу “Дніпро”.Там мої тривірші під псевдонімом”Росава”.
Так, пане Валерію. Але це не зовсім хокку.Я взяв лише розмір.Люблю висловлюватись коротко.