Маленький столик.
Парує мамалига!
Моє дитинство.
* * *
Бувають миті,
що життю – рівня.Сліди
їхні – сивина.
* * *
Знайти, а потім
втратити друга – це теж
у наших силах.
* * *
Сховалось сонце
у землю…Щоб вранці
народитися.
* * *
Холоднувато…
Сидить мама на лавці.
Досить у хаті!
