Для голосування необхідно авторизуватись

“Ворон”

 

 

“Ворон”
Як ніч, чорний ворон, в блакитному небі
Кружляв понад степом безкраїм.
Від крику його у душі похололо,
Але треба йти вже до бою.

І гуркіт гармат, і свист куль в голові
Моїй, наче мухи дзижчання,
І тупіт копит, і стогін землі,
І тиха хвилина мовчання.

Сурма загула, йти до бою пора.
І військо козацьке вперед!
Хтось ранений впав, хтось навіки заснув,
Але треба йти уперед!

Напоєна кров’ю земля.
І військо в бою – чорна хмара, орда
Розтала й затліла, як ранній туман,
І люльку задув отаман.

Розбита ворожа душа татарви.
Усі вороги полягли.
І тихо так стало в степу. Навкруги
Лиш ворона крик з далини.
17.02.2013
#ВіталійПрокопович
Ілюстрація: @inna.samyliak

3

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Віталій Прокопович

986
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018

Вибір видавця (Лютий 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)

Небайдужий читач

Достижение получено 26.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій