Закружляє поважна жовтінь,
Завихрить помаранчево-чорне
І в світанок чи мрій, чи хотінь,
То загорне тебе, то пригорне
Напівсон, напів’яви імла,
Напівспогадів довге мовчання,
Та липке, як соснова смола
Безтурботне, жовтаве світання.
Тут хмарини – на відстань руки,
Тут дощів розпорошені коси,
І шукаєш – ну де ж та блакить?
Де подвоєна з літеплом просинь?