Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Закружляє поважна жовтінь,
Завихрить помаранчево-чорне
І в світанок чи мрій, чи хотінь,
То загорне тебе, то пригорне
Напівсон, напів’яви імла,
Напівспогадів довге мовчання,
Та липке, як соснова смола
Безтурботне, жовтаве світання.
Тут хмарини – на відстань руки,
Тут дощів розпорошені коси,
І шукаєш – ну де ж та блакить?
Де подвоєна з літеплом просинь?
Чи помиляється природа, коли могутній, вільний дух Втискає в горобине тіло, Обмежує фізичну силу, Ввіряючи маленьким крилам Потужний рух? Чи може […]
Кохай мене, мені потрібно це кохання. Тримай мене, якщо хочу піти у осінь ранню. Лови мої уста, ударом поцілунку. Підстав мені плече […]
А зозуленька кувала В лісі на калині, Доленьку передбачала Хлопцю та дівчині. Ворожила літ багато В злагоді прожити, Із буднів творити свято […]
За коханням сумувала, плакала, страждала. Одну нічку щастя мала, але цього мало. Не дозволить мені розсуд сказати: «Я щаслива!». Я не варта […]
