Для голосування необхідно авторизуватись

Iнтимна лірика Поезія

“Е Е П Е Ч А Л Ь Н Е З А М Е Н И М А”

автор |Опубліковано |1 Коментар

Ее печаль незаменима,
Никто так чувствовать не мог,
Как всей душой она любила
И знала скромный уголок,
Где все печали выливались
На белые листы бумаги
И где мечтать она могла
Всю ночь до самого утра.
Совсем не трудно догадаться,
Где был тот скромный уголок:
На берегу реки студеной,
Где нес ее речной поток.
Где вытекал из речки строгой
Один, среди камней, степей,
Исток ее надежды вольной,
Ее невозвратимых дней.
Из ручейка могла напиться
Она живительной воды,
Росой она могла умыться,
Но не могла забыть мечты.

Ее печаль незаменима,
Никто так чувствовать не мог,
Как всей душой она любила
Свой очень скромный уголок.

3

Автор публікації

Офлайн 2 місяці

VeronikaDonetskova

105

Be free...

Коментарі: 0Публікації: 81Реєстрація: 08-10-2020

Срібне перо

Достижение получено 14.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Вам також можуть сподобатись:

Опубліковано

Ніч

Заховала за пазуху ніч твоє втомлене місто, шепотіла йому про жаль від втрачених днів. І нанизувала собі повільно багряне намисто із думок, […]

3
Опубліковано

І знову поле…

І знову поле – щедрості правиця, Замріяне в квітучій тишині Скажи-но, що тобі ночами сниться? Кого пускаєш в думи потайні? Яке тобі […]

4
Опубліковано

Якщо зациклитись

якщо зациклитись – буде ще більше боліти. біль не можна любити, біль не треба леліяти, біль ніколи не зникне, якщо цього не […]

3
Опубліковано

Спогади

Люди роками збирають свої спогади, тоннами. В коробки, в банки і просто в свої голови. Як стають нестерпенно відчайдушно голодними. Дістають й […]

4

Думок на тему ““Е Е П Е Ч А Л Ь Н Е З А М Е Н И М А””