Хотіла б мати крила,літала би сміливо,
Високо над землею кружляла б досхочу ,
Та не про мене казка, на жаль я тут не пташка,
Ніколи не зірву , і ввись до сонця не злечу.
Хотіла б мати тіло і плавати уміло,
Глибоко у воді світ інший пізнавати ,
Та не судилось стати ,як риба в глиб пірнати,
А лиш ходити грунтом , і кроки залишати.
Хотіла б бути сонцем ,яскравою зорею,
Щоб зустрічати ранок ,і в ніч шляхи давать,
Але душа і тіло ,мрій інших захотіли ,
І в це життя віддали, веліли тут бувать .
Хотіла б те і те , та не для того в світі ,
І за чужими долями не бігти дано нам,
Ми можемо пірнати ,ходити і сидіти ,
Злітати часом в небо ,але на літаках.
Не птахи ,щоб на крилах , не риби в глибах моря,
Не звірі в дикім лісі ,чи зорі в небесах,
Чудово ,що багато таких нас різних в долях,
Цікаво жити кожному і всюди день у днях.
Автор публікації
Сходить сонце щоранку і щодня,
Сходить сонце- приходить весна ,
Кожен схід нас веде у безодню ,
Кожен захід вперед у літа.
Думок на тему “Хотіла б мати крила”
Поетично, щиро барвисто. Це прадавні людські мрії. Є багато прикладів в світових поезіях. Раджу ще сміливіше викладати свої мрії. Не треба боятись мрій. Поезія насправді це велика МРІЯ ПРО ЩАСТЯ ЛЮДСТВА.. Мрії та реальність інколи не співпадають.. Але людина мріє і творить власне Буття….Поетичні образи відтворені достатньо майстерно….Вражений