От коли я дивлюся у небо ,
Хмари пишуть одне лиш ім’я ,
Зорі мрії дарують про тебе,
І земля дає сили свята .
Я здіймаю до сонця все тіло,
Крила є, щоб літати вгорі,
Сто раз падала,але зуміла ,
До блакиті піднятись таки.
Твої чари дають віру жити ,
І кохати нутром без кінця,
Віск у воду любов’ю пролитий ,
На якому сюжети з лиця.
Кожна крапля стає в силуети ,
Що з’єднались своїми тілами,
Знову чути про миті куплети ,
Які душу п’янили роками .
Ти і я мов проєкт випадковий ,
Ми гадали спочатку й не знали ,
Що любов дасть продовження нове,
Серце фільм про кохання знімало .
Й закрутилося з ніжністю море,
Наших чистих любовних бажань,
Лиш в чернетці зітремо всі шпори,
Час реальності ,не сподівань .