Для голосування необхідно авторизуватись

Кожен голос колись стає тишею

Кожен голос колись стає тишею ,
Кожен погляд останнім бува ,
Світу цьому в секунду колишніми,
Ми у ньому частинка ,глава.

Він могутній, здається й ми сильні ,
Та сильніший в незліченно раз,
Безумовно,такий же красивий ,
Без кінця найчистіших окрас.

А ми стрічка. Ми просто часопис ,
В одне ціле складаєм життя,
Хтось народжує свій новий допис ,
Хтось востаннє напише буття .

Половина розділена світом ,
На пішовши у даль і живих,
Обдаровані радісним цвітом ,
І печалі сторінок сумних .

Один шанс, один шлях без заміток ,
Один досвід ,один лиш урок,
Не стикаються роки із кліток ,
Намальованих в зошиті строк .

Одне небо ,одна лиш планета ,
Упродовж незамінні для нас ,
Голова як моток із касети ,
Намотає ,запише наш час.

Не поставити лиш на повтори ,
Не прожити минуле нам більш,
Тільки в пам’яті лишені шпори ,
Що підкажуть ,згадаючи лиш.

10

Автор публікації

Офлайн 6 години

Victoria Pavluk

310

Сходить сонце щоранку і щодня,
Сходить сонце- приходить весна ,
Кожен схід нас веде у безодню ,
Кожен захід вперед у літа.

Коментарі: 7Публікації: 93Реєстрація: 30-01-2021

Срібне перо

Достижение получено 11.02.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

3 коментарі “Кожен голос колись стає тишею”