Для голосування необхідно авторизуватись

Сон героя вічний

Сон героя не на ніч, сон героя вічний,
Воркує вдалині десь сич, плаче дощ на вікнах,
Замість ліжка з подушками лиш тісна струна,
Замість радісної пісні лиш сумна струна,
Квіти, що в саду у не неньки не для його ока,
На могилу щодня ходить мати одинока ,
Фото в рамці чорна смужка гірко обіймає,
На зорі в пустім будинку світла геть немає.
Інші фото, перемоги, ордени на стінах,
Задля миру на Вкраїні падав на коліна,
В пам’ять про військові миті лишені шеврони,
В них вся відданість і віра житиме до скону.
Не забуті дні на сході, що пролиті кров’ю,
Не забути грім у небі, що луна від бою,
Все тримає у собі й форма камуфляжна,
Вона пройшла усе разом з воїном відважно.
Доки жив були і мрії про спокійні ночі,
Що не плакатимуть більше всі невинні очі,
Тільки зла ворожа куля всю зламала долю,
До землі поклавши тіло серед трав у полі.
Відняли все у солдата, молодії роки,
У майбутнє всі дороги заступили кроки,
Лиш сира земля для нього стане рідним домом,
А над нею слізні ріки, жалісливі стони.
Замість ліжка взамін стала лиш тісна струна,
Замість радісної пісні лиш сумна струна,
Воркує над портретом сич, плаче дощ у вічі,
Сон героя не на ніч, сон героя вічний…
2

Автор публікації

Офлайн 9 години

Victoria Pavluk

417

Сходить сонце щоранку і щодня,
Сходить сонце- приходить весна ,
Кожен схід нас веде у безодню ,
Кожен захід вперед у літа.

Коментарі: 8Публікації: 123Реєстрація: 30-01-2021

Золоте перо

Достижение получено 11.08.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій