Яка чарівна мить! … Душа Зорі тріпоче,
Неначе серденько у юності дівоче…
На зустріч милого, хвилюючись чекала…
Закоханим Ніч-фея бал подарувала.
Сіяли ніжним блиском в панни диво–очі,
як зорі прикрашали Небо серед ночі
Гаптують оксамит красуні-міріади…
На скрипках цвіркуни виводять серенади…
Лише сховалось ясне сонечко за обрій,
З’явився у яскравім спектрі пан хоробрий.
Зустрілись погляди, як блиск ілюмінацій…
І зазвучав спів Ангелів, мов гул овацій.
Меж почуттям їх в небесах не має…
Цих поглядів коханих небо не ховає.
У парі красень Місяць з ясною Зорею
Створили чудо-галерею над Землею.
Лише як сонце поцілує її зрання,
День в оксамит сховає Всесвіту кохання.
Тому любов людська при зорях розквітає,
Бо почуттів зразок в нічному небі сяє.

Автор публікації

Офлайн 8 років

Любовь Таборовец

96

Коментарі: 1Публікації: 29Реєстрація: 07-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 11.08.2018

Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій