Для голосування необхідно авторизуватись

Тихий біль

Я….закінчилась, вичахла, висохла,
Обміліле тепер джерело…
Я забулась в зимі – біла віхола –
Я забулась під тим, що було…

Хоч, напевне, весною сидітиму
На краю обмілілої Льви…
І тихенько,про себе, скулитиму
Тихим плачем нічної сови

Я закінчилась. Скільки ще битися
У лещатах обіймів твоїх?
Не хотіла я довго коритися,
Та тепер вже і розум притих.

Я надіялась, мріяла, вірила….
Я жила у морях сподівань…
Я тобі свою душу довірила
Без найменших питань і вагань.

Як літати тепер і сміятися,
Як повірити? Як берегти?
Як до тебе тепер пригортатися
Коли зрадив свою пташку ти?

Я пуста. Наче ваза мальована,
В якій квітів давно не було…
Я так рано в житті розчарована
Хоч недавно усе так цвіло!!!!

5

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

Вікторія Грицевич

39
Коментарі: 0Публікації: 12Реєстрація: 08-08-2020

Бронзове перо

Достижение получено 08.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

2 коментарі “Тихий біль”