Для голосування необхідно авторизуватись

Кригою

Антрактида душевна проходить.
Крига падає ніби хрусталь.
Сліз нема, лиш січневі морози.
І засніжена біла земля.

І калина червона марніє.
Ніби пташка, яка не втекла.
Від зима, по засніженім тілі.
Кров малює, своє забуття.

Ліс, як велич, розпахнуті двері.
І ялина, духм’яна як дар.
Що вороже по мертвому небі.
Це секрет потаємних бажань.

Сірі хвилі, величного моря.
Як вовки, що здіймають страхи.
Покотили, засніжені двері.
І зібрали, на небі зірки.

Потаємне, закрите замками.
Заворожене, ніби любов.
І написане, тільки казками.
Чорним холодом, вітряним злом.

Розгортаю, руками я кригу.
І збираю, я сльози в моря.
Напишу я, за сотню замками.
Що в душі, за секрет зберегла.

4

Автор публікації

Офлайн 9 місяців

Vita Yurchuk Moskovchuk

62
Коментарі: 0Публікації: 13Реєстрація: 16-07-2018

Бронзове перо

Достижение получено 14.11.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій