Я дякую тобі, а ім’я твого я не знаю.
Я дякую за світ, в якому я живу й виживаю.
І байдуже, що час пішов вже проти сонця.
Ми люди всіх висот і до кінця боримося.
Я дякую тобі за ріднії стіни.
За батька , мати і за любов країни.
За відданих людей і за героїв.
Я дякую, що я дочка землі святої.
І навіть якщо все буде палати,
Ми нація, що до кінця буде стояти.
За рідну землю стримаєм всі біди.
Я дякую тобі, що я з України.
Я дякую тобі, що маю серце.
Нехай не гасне віра, що воскреснем.
Я запалю вогонь душею щастя,
Бо хочу бачити я зірку неба ясну.
Бо хочу мати я майбутнє для дитини
У відданій, будованій країні.
Я дякую, що можу говорити,
Що вмію я прощати і любити.
Я дякую за все, за щастя і за горе.
Я дякую за небо, поля, гори.
Я дякую за те, що українка.
Що сильна, вільна, неповторна жінка.