Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Я зітру всі кордони між нами
І пройду кілометри доріг ,
Щоб увічнитись в погляді з Вами,
Щоб почути весняний Ваш сміх.
Всі сніги розтоплю на планеті
І дістанусь небесних зірок.
Їх вплету між словами в сонеті.
Піднесу Вам лавровий вінок.
І у сонячнім вальсі сплетемось
У п’янких ароматах весни.
Я і Ви… в одне ціле зільємось,
Аж до старості, до сивини…
♥Останній лист додому Я вперше взяв у руки автомата, Я пам’ятаю сльози на очах Старої неньки… Гордість тата, Коли я взяв […]
ЗАБОБОНИ У життя свої закони, — кожен добре знає; Але є ще й забобони, _- всяк їх свої має… Напримір, коли перейде […]
Кава з молоком… Гірко~солодка… Скоринка хліба, крихти на вустах… Конвалія настирливо мій ніс лоскоче… Лунає крізь відчинене вікно ранкова метушня… Намащу хліб […]
Сонце купається В озерних хвилях Золотими зорями Галактичних світів… І кожна зоря особлива (Виграє […]
