Навчившись пробачати- ти живеш, Забувши всі образи- ти літаєш. Когось з собою по житті ведеш, Від когось своє серце закриваєш. Чекаєш на весну- сади цвітуть, Приходить осінь- листя обпадає. Роки несамовито далі йдуть, Ніхто не знає що його чекає. Як цвіт черешні нас життя п”янить, Кохаємо, втрачаємо чи плачем. Наше життя як літа мить, Зустріли червень- серпня вже не бачим
Вам також можуть сподобатись:
Свободна и красива Автор – Владимир Кожухов. Так убедительно свободна и красива, Намёки отогнав, как стаю саранчи, Сквозь взгляды в зону […]
2
Дитинство до пам’яті знов підкрадається, Шукає притулку десь там, у думках. І хочеш – не хочеш, туди повертаєшся, Де сонячні ранки пробудить […]
1
Волшебный луч невидим, некасаем, картинкою бегущий на стене, волшебный луч как будто осязаем, картины прошлого вдруг оживают все. Мигающей картиной жизни, […]
1
Душа розгін набрала у минуле, У ті часи, як юною була. В той давній вимір, що зовуть “відбуло”, Коли у нім рясніла […]
14
Думок на тему “Життя-як літа мить”
Гарно, тільки форматування злетіло. Все в один рядок, як проза.