Для голосування необхідно авторизуватись
okНавчившись пробачати- ти живеш, Забувши всі образи- ти літаєш. Когось з собою по житті ведеш, Від когось своє серце закриваєш. Чекаєш на весну- сади цвітуть, Приходить осінь- листя обпадає. Роки несамовито далі йдуть, Ніхто не знає що його чекає. Як цвіт черешні нас життя п”янить, Кохаємо, втрачаємо чи плачем. Наше життя як літа мить, Зустріли червень- серпня вже не бачим
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/gefest-i-metal/ Нептуни і Гарпуни – Посейдонові сини, а як буде їх багато, то буде у морі свято, правда є нюанс отут: […]
Я вкотре дивлюся альбом. В нім оживають старі фото. І хоч не осінь за вікном Якось у серці сумовито. Із фото дивляться […]
Роман Валентина Дергунова ” ДАЛЁКАЯ, БЛИЗКАЯ РОДНАЯ ” ГЛАВА 1 В небольшом уютном кафе в этот летний вечер было совсем немного посетителей. […]
«Територія» Мої степи родючі Вкраїнська то земля Були князі могучі Тепер ж пани кремля Мої луги і […]
Думок на тему “Життя-як літа мить”
Гарно, тільки форматування злетіло. Все в один рядок, як проза.