Для голосування необхідно авторизуватись
okНавчившись пробачати- ти живеш, Забувши всі образи- ти літаєш. Когось з собою по житті ведеш, Від когось своє серце закриваєш. Чекаєш на весну- сади цвітуть, Приходить осінь- листя обпадає. Роки несамовито далі йдуть, Ніхто не знає що його чекає. Як цвіт черешні нас життя п”янить, Кохаємо, втрачаємо чи плачем. Наше життя як літа мить, Зустріли червень- серпня вже не бачим
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/zdes-horoshyj-krokodyl/ Вот идёт снежок, падал на лужок, на шапку лохмату, радуюсь, ребята. Шапку надеваю, пойду погуляю, снег идёт горошком и […]
**** Погода чаю і книжок, В калюжах осінь копошиться. А я боюсь ступити крок, Ще б мить […]
Якось наснилася мені знайома слива у вікні… Плоди на ній неначе литі, кругленькі, сині, соковиті. Та слива там собі росла, як я […]
З тих пір,як виникло письмо, Були письменні й неписьменні. Як материнське молоко Воно текло по наших венах. Воно ховалося в книжках, На […]
Думок на тему “Життя-як літа мить”
Гарно, тільки форматування злетіло. Все в один рядок, як проза.