Навчившись пробачати- ти живеш, Забувши всі образи- ти літаєш. Когось з собою по житті ведеш, Від когось своє серце закриваєш. Чекаєш на весну- сади цвітуть, Приходить осінь- листя обпадає. Роки несамовито далі йдуть, Ніхто не знає що його чекає. Як цвіт черешні нас життя п”янить, Кохаємо, втрачаємо чи плачем. Наше життя як літа мить, Зустріли червень- серпня вже не бачим
Вам також можуть сподобатись:
Миттєва зустріч змінила все Твої почуття, твій розум і спокій. І ти босоніж біжиш по шосе, Раптово занурив у світ глибокий. Тобі […]
1
Тобі, нащадку, пісня ця і громи, що линуть з неба янголів моїх, де навіть Бог шукає по знайомим звичайну тишу. Музика німих […]
2
Я тебе улыбнусь. Просто вот так. Жизнь не потушит свой яркий очаг. И вновь моё сердце бьётся не в такт. Я вновь […]
1
Стихи, они ранимы, словно дети, И разными рождаются на свет. Они живут на маленькой планете, Которую создал для них поэт. Одни из […]
2
Думок на тему “Життя-як літа мить”
Гарно, тільки форматування злетіло. Все в один рядок, як проза.