«Батьку Отамане»
Ой не хочу, в чужім краю жити
Ой не хочу, за Вкраїною тужити
Чорний ворон, душу рве під небокраєм
У сирих окопах, за країну помираєм
Розірвали, мою бідну Україну
Ті собаки, зроблять з неї лиш руїну
Де ж ти батьку? Де ж ти пане отамане?
Причаївся, десь у синьому тумані
Ворог всюди, той що був ще вчора братом
Відцурався, для своїх тепер він катом
Де ж ти батьку? Де ж ти пане отамане?
Повернися, ворог став немов туманом
Синє небо, від біди вже почорніло
Синє небо, у вогні воно згоріло
Скільки крові, соколів ви загубили
Мов тополі, при дорозі положили
Де ж ти батьку? Де ж ти пане отамане?
Піднімися, ти із синього туману
Поверни, поверни людям надію
Хай вітри, ту біду у даль розвіють
Віталій Прокопович………
15,01,2016,
Думок на тему “«Батьку Отамане»”
Та йоб… Чому всі патріотичні вірші прямо таки переповнені смутою? Невже в нашій країні зараз все наскільки погано, що доводиться писати такі сумні та печальні вірші??? Так, проблеми є, але це не означає, що їх потрібно ставити наріжним каменем у сучасній українській літературі.