“Дно”
Чомусь життю не радуюсь давно,
Я загрубів, мов на сорочці пляма.
І знаю, що життя то не кіно,
Цей світ сучасний, мов помийна яма.
У мізки ллють, щодено нам лайно,
А ми чим душ, на нього наче мухи.
Цей світ дістане своє друге дно
А ми щасливі дурні, знімем капелюхи.
09.11.2021.

Думок на тему ““Дно””
Така дійсність, на жаль. Суспільство вперто суне у безодню. Його рух точно передали у творі.