“Вітер”
Я думав, заведемо ми кота і трьох дітей.
І будемо у двох старіти
Та ти була не в захваті з моїх ідей
Чи просто, не могла терпіти.
А я на іскри розлітався
Від наших, не потрібних слів
І як зібрати не старався
З останків серце своє,не зумів…
Його чомусь розвіяв вітер
Кудись туди, у далину…
Я збудував собі із літер
Цю знову, поміж нас стіну
Яка від вітру захищала
Мої останки і дощу…
І моє серце вберігала
Яке ніколи, не прощу
Ось так я жив, ці зими й літа
У пошуках, шукав себе…
Куди ж мене розвіяв вітер?
І десь від мене, приховав тебе…
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Думок на тему ““Вітер””
Ілюстрація підібрана вдало. Вірш гарний:-)