“Моя країна”
Моя країна сльози ллє на землю
Бо злії люди рвуть бідненьку на шматки
Вона стоїть і плаче на колінах
І просить в Бога про закінчення війни

Течуть, стікають сльози по солдатах
Їй жаль вони такі ще молоді
Чуби побриють їм у тих воєнкоматах
Та що поробиш доведеться йти

Палають танки і горять солдати
Й калини грона почорніли у вогні
І гидко знову ранки зустрічати
Коли навколо стільки смерті і біди

Моя країна бідна зажурилась
До неба зносить руки поможи!
Дітей моїх що полягли візьми ти на поруки
А решту ти від смерті захисти!

Моя країно ти не плач, і не журися
На смерть стояти будемо ми до кінця
Бо ми усі твої є рідні діти
І нам судилось вмерти за життя

В. Прокопович……..

23,07,2014,