“Нотр-Дам”
Упав шпиль Нотр-Даму
Не стало більше храму…
Ридають тисячі сердець
Невже історії кінець?
За вісім сотень років
Він бачив тисячі подій
Він безліч чув нещасних кроків
Благань, молитов і надій
Стояв ось так, поміж гріхів
Невже від зла сердець згорів?
Зберіг терновий лиш вінець
Для покаяння тих сердець
Він пережив розруху злості
І королівські, білі кості
І Жа́нну д’Арк й Наполеона
На голові його корона
Та всеж, згорів від зла напасті
Чи то від заздрості нещасті
Згорів заради тих сердець
Для них лишив, лише вінець…
Віталій Прокопович…..
24.04.2019.