Для голосування необхідно авторизуватись

«Перехожий»

 

 

 

 

Я кручу колеса, поки ти ідеш

І для мене світ, знаю трішки інший

Ти в своїх страхах, в сутінках живеш

Тож кому із нас? Я не знаю гірше.

 

Я кручу колеса, крутиться земля

Перехожі бачать, у мені лиш горе…

Та для мене їхня, думка не нова

І байдуже зовсім, сприйняття їх хворе

 

Ви кудись мчите, в масках на роботу

В них свої ховаєте, почуття й скорботу

Я ж собі живу, як мені потрібно

Хоч моє життя, зовсім не подібне

 

Я кручу колеса, зупинився час

Не зроблю слідів, ступнями в калюжах

Та життя буває, зовсім не для нас.

Свій я спіч сховаю, у серцях байдужих

 

Я кручу колеса, поки ти ідеш

Не кидай прошу я, погляд з співчуттями

Бо у нім тугу і журбу несеш

Що залишать в серці, лиш глибокі плями

 

Подивись на мене! Бачиш, я живий.

І у серці маю, щастя, хоч й шматочок

Та для мене світ цей, зовсім не чужий

І у ньому знайде, кожний свій куточок.

13.11.2020.

#ВіталійПрокопович

#поезія

#вірші

#віршіУкраїнською

#поетичнийщоденник

 

 

4

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Віталій Прокопович

986
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018

Вибір видавця (Лютий 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)

Небайдужий читач

Достижение получено 26.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

3 коментарі “«Перехожий»”