Я кручу колеса, поки ти ідеш
І для мене світ, знаю трішки інший
Ти в своїх страхах, в сутінках живеш
Тож кому із нас? Я не знаю гірше.
Я кручу колеса, крутиться земля
Перехожі бачать, у мені лиш горе…
Та для мене їхня, думка не нова
І байдуже зовсім, сприйняття їх хворе
Ви кудись мчите, в масках на роботу
В них свої ховаєте, почуття й скорботу
Я ж собі живу, як мені потрібно
Хоч моє життя, зовсім не подібне
Я кручу колеса, зупинився час
Не зроблю слідів, ступнями в калюжах
Та життя буває, зовсім не для нас.
Свій я спіч сховаю, у серцях байдужих
Я кручу колеса, поки ти ідеш
Не кидай прошу я, погляд з співчуттями
Бо у нім тугу і журбу несеш
Що залишать в серці, лиш глибокі плями
Подивись на мене! Бачиш, я живий.
І у серці маю, щастя, хоч й шматочок
Та для мене світ цей, зовсім не чужий
І у ньому знайде, кожний свій куточок.
13.11.2020.
3 коментарі “«Перехожий»”
Гаринй посил в рядках. Вмійте радіти життю!
Чудовий вірш. Дуже.
Для кожного з нас у цьому світі є місце, звісно, що так. Оптимістично, Вкотре натрапляю на вірш й перечитую, а не закриваю відразу. Сподобався вірш.