“Прірва”
Полум’ям гори мов зоря
Що падає в прірву космосу
Ти вже давно моя
Поміж галактик і простору
Спалахом з висоти,
Спалюєш лиш словами
Вперто іду до мети
Байдуже, що буде з нами…
Привідів із минулого
Я перестану боятись
Досить! Дістав до краю
Хочу лише сміятись
Докорами сумління
Через вінці, вже ситий
Мало земного тяжіння
Був я то тла розбитий
Зоряним стежками
Я вибираю терни,
Зітканими рядками
Наче з листків люцерни
Вперто іду крізь хащі
Що там мене чекає
Ці почуття пропащі
Серце моє тримає…
12.08.2020.
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
