Розбитий на уламки час.
Зіниця дня у ґратах.
Тому, хто був отут хоч раз,
не страшно помирати.
У глузду – довгий перекур.
Пече душі жертовник.
Десь у кутку шкребеться щур –
єдиний співрозмовник.
Хто світу я? Давно чужак
в напівзотлілій свиті.
Чи є десь Бог? Можливо й так,
що тут Йому робити?
8 коментарів “Розбитий на уламки час….”
Щось я давно не бачила Вас у Клубі Поезії. Ви більше ним не користуєтеся? До речі, мене там заблокували💔
Оскільки до мене почали заглядати не заради критики моєї творчості, а заради глузування з моєї особистості, я звідти пішов, бо не люблю годувати тролів. Хай Юхниця собі інших авторів шукає, раз не може навести лад на своєму сайті.
А Ви скаржилися Юхниці на тролінг? До речі, мене заблокували за те, що я жартома запитала Елеонору в чаті, за кого вона голосувала. Але Юхницю образило те, що я знайшла помилку в його вірші. Спочатку я намагалася створити новий акаунт, але не отримала листа активації. Попросити надіслати повторно неможливо. Та й зрештою, я вже й сама не хочу)
Який сенс скаржитись? Тролю потрібна увага, він не може жити без визнання. На мене накинулись лише після того, як я навів докази неправоти троля (навівши приклади з класиків). Мова для таких людей лише спосіб привернути до себе увагу. Я – пас, уваги не буде.
Тоді навіщо Ви написали, що Юхниця не вміє наводити порядки? Він не може за всіма стежити.:-)
Воно й помітно – сайт поступово сповзає у клоаку. Ще два-три роки гульби тролів, і на сайт нормальні люди взагалі перестануть ходити
ви показуєте свої вірші світу? чи лише тут пишете ?
У травні вийшла перша збірка