Для голосування необхідно авторизуватись

«Сніжинки»

 

 

Лапаті сніжинки впадуть на долоні,
Такі безтурботні і трішечки кволі.
Загріті руками в краплинки розтануть,
Немов дві росинки прозорими стануть.

Життя їх коротке, не встигли пожити.
Нікого не встигли вони полюбити
Їх вітер розвіяв по різних містах,
Між різних планет і по двох полюсах.

Зустрітись без шансів, між них континенти
Без слів зрозумілі такі аргументи.
Блукають вони між вітрів заметілі,
У пошуках долі такі неумілі.

Так жаль їх, та долі несилах змінити,
Приречені вічно по милим тужити.
У вітрі між небом в думках засинати,
Їх вічність примусить щомиті страждати.
29.11.2014.

#ВіталійПрокопович
#поезія
#вірші
#віршіУкраїнською
#поезіяукраїнською
#поетичнийщоденник

 

 

4

Автор публікації

Офлайн 1 день

Віталій Прокопович

851
Коментарі: 4Публікації: 266Реєстрація: 26-08-2018

Вибір видавця (Лютий 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)

Небайдужий читач

Достижение получено 26.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Думок на тему “«Сніжинки»”