«Спогадами»
Смакую нашими спогадами
Про те, як були удвох….
Про те, як мінялися поглядами
І очі іскрились в обох
Смакую нашими спогадами
Про те, як зустрів тебе
Між натовпу, перехожими
І серце відчув, що живе…
Смакую нашими зустрічами
Коли, ще була моя
Сварки нам здавалися пустощами
І завжди усмішка твоя
У небо здіймала крилами
Забувши про страх висоти
Високими небосхилами
Без натяку самоти..
Та зовсім усе змінилося
І ти вже давно не моя
І серце моє розбилося
Схилившись у вівтаря…
Віталій Прокопович….
21.01.2019.
