Хурделиця знов завіває,
Білий сніг безупинно мете…
Це зима свої шати вдягає
І сніжинки у коси плете.
А ти їдеш в далеку дорогу,
Вже втомився, мабуть, за кермом.
Заметіль навіває тривогу,
Що на серці лягла килимом.
Я до Бога молитву підношу
І благаю святі небеса,
Щоб крізь білого снігу порошу,
Божа ласка на тебе зійшла.
Щоб Ісусик тримав твої руки
І в дорозі тебе хоронив,
На свої взяв тебе Він поруки
І любов’ю своєю овив.
І лягла на душі білим снігом
Щира пісня – молитва моя,
Бо я знаю, що Бог поруч їде
І керує… Його вже рука.
Автор публікації
Коментарі: 18Публікації: 31Реєстрація: 16-01-2019
