“Запахло серпнем”
Запахло серпнем вялою травою
І осінь, стала ближчою на крок
А я хворію досі, ще тобою
Мов одинокий в полі колосок
Запахла мята, ранки у тумані
Дрімотно грають крапельки роси
А ми з тобою від любові п’яні
Щось ніжно так шептали наші голоси
Запахло осінню, і пустота тривожить душу
Тебе укравши, від моїх очей
Невже впустити твою руку мушу
Так несказавши, ще важливих я речей
Запахло відстанню, поглинули вокзали
Давно погасла на душі весна
А ми і досі, досі не сказали
Що наче діти віримо ми в чудеса…
Віталій Прокопович….
31.07.2019.