“Запахло серпнем”
Запахло серпнем вялою травою
І осінь, стала ближчою на крок
А я хворію досі, ще тобою
Мов одинокий в полі колосок
Запахла мята, ранки у тумані
Дрімотно грають крапельки роси
А ми з тобою від любові п’яні
Щось ніжно так шептали наші голоси
Запахло осінню, і пустота тривожить душу
Тебе укравши, від моїх очей
Невже впустити твою руку мушу
Так несказавши, ще важливих я речей
Запахло відстанню, поглинули вокзали
Давно погасла на душі весна
А ми і досі, досі не сказали
Що наче діти віримо ми в чудеса…
Віталій Прокопович….
31.07.2019.
Автор публікації
Коментарі: 3Публікації: 191Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
