(Жартівливий вірш) “Пасічник”
Я веселий пасічник, до ужалень трішки звик
Бо отримую щоднини, то під око, то у спину.
А ви думали що мед, просто так рікою лється?
Лише банки підставляй, і він сам десь там береться.
Це професія весела, бджоли вам не комарі
Їх лякають лише трішки, ароматні димарі
Полетять вони у поле затанцюють між квіток
І складають до комірок, той цілющий вже медок.
То у вирій відлітають, дружно всі зібрайшись в рій
Ще й сусідку поганяють, з сміху падай, а хоч стій
Поле травлять агрономи, їм на бджілок тих начхати
В них із верху є наказ, урожай побільше взяти.
Ще й перекупи веселі, хочуть мед за три гроша
І звисає в бджолярів, кожен рік із вух лапша
Ось така весела справа, страшно я її люблю
Й задоволенням й без страху, кожен день її роблю
Ви ж цінуйте люди бджілок, бо без них планеті крах
Не розвіюйте багацтво, все природи по вітрах.
06.09.2020.
Автор публікації
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Титул: Небайдужий читач
Думок на тему “(Жартівливий вірш) “Пасічник””
Що таке багацтво? Можливо, Ви мали на увазі багатство? В українській мові при запереченнях з часткою не прямий додаток краще ставити в родовому відмінку, а не в знахідному. Не розвіюйте багатства. У творі є пунктуаційні помилки.