Для голосування необхідно авторизуватись

ОСІННЯ МЕЛОДРАМА

Діва стара, запізніла, розгублена осінь

сум розтуманила свій по садах і городах,

золото взяли вітри, за негодами врода,

краплями змита, струмками стекла при дорозі.

Юнка оголена – яблунька простоволоса,

плаття багряним шиттям   шелестить під ногами.

Тільки на самім вершку золотавіє досі,

вітром овіяний, мріє листок нездоланний.

Марить далеким – весна, пелюсток білосніжжя

в танці надій-сподівань на нескорену вічність,

бруньок незайманий запах, хвилююче ніжний,

сонячних променів ласкавий дотик незвичний.

Сон обірвався. Захоплює дух у польоті.

Вітер на бубнах дахів розсимфонює ранок.

Соло листочок веде в одинокості гордій,

це – фуете з усвідомленням самообману.

Сіра слизотність осінньої меланхолії

десь унизу, каруселиться мить у нестримі,

ніби ось-ось і подібно до птаха – у вирій,

крок в позачасся, в четвертий омріяний вимір!

Та листопад у істериці бився недовго,

стомлено схлипнув в пусте невагоме повітря.

Захват польоту  завершується епілогом –

нице падіння з долоні підступного вітру.

Невідворотно зближається вогка байдужість.

Мить боротьби суперечностей – “бути – не бути”.

 Переривається часу циклічна окружність,

осінь із книги викреслює слово “майбутнє”.

Ось і земля – це морозом ціловане ложе.

Опіком перше торкання судини судомить.

Погляд останній угору – чи хто допоможе?

Марно. Над світом панує осіння утома.

Перевернувся, зітхнув і здригнувся востаннє,

він ще не порох осінній – ще жовтий листочок!

…Новонароджений сніг закружляв на світанні

і поховав драму тої осінньої ночі.

3

Автор публікації

Офлайн 6 днів

Vyacheslav Semenko

69
Коментарі: 13Публікації: 32Реєстрація: 13-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 16.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій