Вікно відкрила, дихаю озоном
і молю Бога світу не змінити,
бо в цьому світі жити пречудово,
бо знаю я, що значить полюбити.
До мене усміхнувся кущ квітковий,
а він буяє у рясному цвіті
й так легко, чисто, затишно й прозоро,
як хочеться обняти і радіти!