У зоряних садах співають солов’ї
І ця пісня така особлива,
Немов це думки потаємні мої –
Прожити життя безмежно щасливо…
2
Я слухаю пісню Очима Серця,
Де лише музика пташиних голосів
І тому так бентежно Серце б’ється
У зоряному просторі зоряних садів …
3
Пройдуть століття і тисячоліття
І я воскресну у зоряному саду,
У Зоряному Промені Вічного Життя,
Розгортаючи поволі самотню Душу…
***
Київ. Воскресенка. 26-29 листопада 2020 року.
Посвята Еr.М.
Автор – Валерій Кучеренко
4 коментарі “У ЗОРЯНИХ САДАХ СПІВАЮТЬ СОЛОВ’Ї”
Велике дякую!
До сердця Ваші зоряні вірші.
Особливо останній рядок… у ньому глибина, яка є підсумком цього віршу.
З повагою, E,M.
Такий гарний та затишний вірш… У ньому відчувається щось дійсно особливе.
Щиро дякую, любі друзі. Насправді це поезія “ПРОЗРІННЯ” про безсмертну Людську Душу, яка буде жити ще тисячі і тисячі років у “зоряних садах” Царства Небесного…І ця думка стала для мене провідною, коли творилась ця поезія про Світ Людської Душі…..
Прекрасно написаний вірш