Було їх 300. Молоді та силі,
Безвусі, зовсім юні хлопчаки.
Тепер же на Аскольдовій Могилі
Лежать. З чиєї легкої руки?
У кожного із них була родина,
У когось – на усе життя любов,
А зупинила все одна людина –
Це офіцер червоний – Муравйов.
Хотів він захопити Україну,
Та й взагалі казав: «Її нема!»,
Бажав перетворити на руїну
Цю землю, та кривава та зима
Все вирішила й на полів безмежність
Невинних 30 хлопців полягли,
Тим самим Україні Незалежність
На роки здобули і зберегли.
Нам тих подій печальних не забути,
Вони навіки в пам`яті людській,
І називним хай стане слово «Крути»,
Коли й сьогодні йде кривавий бій.
Їх 30, вони янголами стали,
З небес нам світять подвигом своїм.
Не ставім постаменти, п`єдестали,
Що МИР здобудем, присягнімось Їм.
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
